Хімія та технологія харчових добавок

Метою викладання навчальної дисципліни «Хімія та технологія харчових добавок» є підготовка висококваліфікованих фахівців, які володіють сучасними способами одержання харчових добавок, вивчення хімічного складу харчових добавок, способів підготовки до виробництва та зберігання, інтенсифікації технологічних процесів, впровадження інноваційних технологій, збереження якості продукції.

Завдання навчальної дисципліни передбачають отримання студентами в процесі її вивчення таких компетентностей:

інтегральна: розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі хімічної технології та інженерії або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів хімії та хімічної технології і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов;

загальні: застосовувати знання у практичних ситуаціях; вчитися і оволодівати сучасними знаннями; навички здійснення безпечної діяльності; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

фахові: виділяти структурні особливості, які визначають хімічні та біологічні властивості сполуки; орієнтуватися в способах виділення природних сполук з рослинної сировини; описувати хімічну та структурну різноманітність основних класів природних сполук; проводити хімічний аналіз сировини, матеріалів, напівпродуктів, цільових продуктів хіміко-технологічних виробництв; організувати на сучасному рівні дегустаційну експертизу якості товарів, проводити тестування експертів-дегустаторів і обґрунтовано застосовувати сенсорні та фізико-хімічні методи для вирішення поставлених завдань; використовувати набуті знання щодо електричних властивостей золів для підвищення стійкості дисперсних систем, або для очищення напівпродуктів від речовин колоїдної дисперсності; використовувати знання властивостей мікрогетерогенних та грубодисперсних систем, розчинів поверхнево-активних речовин для отримання якісних суспензій, емульсій, паст, тощо; вільно оперувати параметрами та явищами при роботі з розчинами високомолекулярних сполук, вільно - та зв’язано дисперсними системами, досліджувати і корегувати структурно-механічні властивості дисперсних систем; здійснювати вибір виду харчової добавки залежно від технологічних потреб; використовувати харчові добавки з метою удосконалення технології харчових продуктів; використовувати нормативні документи, наукову літературу щодо обґрунтування технології отримання харчових добавок; оцінювання відповідності результатів визначення показників якості вимогам нормативної документації.