8 семестр 4 курсу

Дисципліна АТПВ є однією із основних дисциплін у підготовці студентів напряму 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтег­ровані технології». Предметом вивчення дисципліни є системи автоматизації неперервних та періодичних технологічних процесів. Метою дисципліни є засвоєння знань про автоматизацію та оптимізацію типових технологічних процесів та процесів харчової промисловості, підготовка студента до самостійного розв’язання теоретичних та прикладних задач автоматизації технологічних процесів харчової промисловості з використанням сучасних технічних засобів і алгоритмів регулювання, управління та оптимізації.

У результаті вивчення дисципліни «Проектування систем автоматизації» студент повинен:

- знати: склад життєвого циклу систем автоматизації і проблеми його скорочення та динаміку зміни цього циклу; зміст проектних матеріалів з організаційного, технічного, програмного та інформаційного забезпечень цих систем, склад та послідовність виконання робіт з проектування автоматизованих систем керування технологічними процесами;

- уміти: проводити аналіз технологічних та організаційних комплексів з метою розробки багагаторівневої розподіленої системи управління цими комплексами; розробляти схеми функціональної, технічної та організаційної структур, виконувати схеми автоматизації конкретних харчових виробництв та вибирати мікропроцесорні контролери та персональні комп’ютери до них, проектувати принципові схеми управління, сигналізації та живлення з використанням релейної апаратури та мікропроцесорних контролерів;

- мати навички: вільно читати та аналізувати схеми автоматизації, визначаючи взаємодію системи автоматизації та технологічного об’єкту. Аналізу принципових схем управління та сигналізації з визначенням їх алгоритму роботи, можливих помилок в його реалізації та наявності необхідних видів захисту. Аналізу принципових схем живлення з визначенням правильності вибору їх конфігурації, а також апаратів управління і захисту.

Метою дисципліни є засвоєння знань про найбільш поширені методи та принципи оптимізації, які використовуються у системах управління складними об’єктами, набуття практичних навичок до самостійного розв’язання практичних і наукових задач синтезу оптимальних систем керування технологічними об’єктами, їх дослідженню та аналізу, вибору оптимальних методів, використовуючи математичні моделі різної складності.